Vocabolario Italiano-Ucraino per studio autodidattico: 7000 parole

CONCETTI DI BASE

CONCETTI DI BASE. PARTE 1

1. Pronomi

io

я

[jɑ]

tu

ти

[tı]

lui

він

[win]

lei

вона

[wo′nɑ]

noi

ми

[mı]

voi

ви

[wı]

loro, essi

вони

[wo′nı]

2. Saluti. Convenevoli. Saluti di congedo

Salve!

Здрастуй!

[′zdrɑstuj]

Buongiorno!

Здрастуйте!

[′zdrɑstujtɛ]

Buongiorno! (la mattina)

Доброго ранку!

[′dɔbroɣo ′rɑŋku]

Buon pomeriggio!

Добрий день!

[′dɔbrıj dɛɲ]

Buonasera!

Добрий вечір!

[′dɔbrıj ′wɛʧir]

salutare (vt)

вітатися

[wi′tɑtısʲɑ]

Ciao! Salve!

Привіт!

[prı′wit]

saluto (m)

вітання (n)

[wi′tɑŋjɑ]

salutare (vt)

вітати

[wi′tɑtı]

Come va?

Як справи?

[jɑk ′sprɑwı]

Che c'è di nuovo?

Що нового?

[ɕo no′wɔɣo]

Ciao! Ci vediamo!

До побачення!

[do po′bɑʧɛŋjɑ]

A presto!

До швидкої зустрічі!

[do ʃwid′kɔjı ′zustriʧi]

Addio! (inform.)

Прощавай!

[proɕɑ′wɑj]

Addio! (form.)

Прощавайте!

[proɕɑ′wɑjtɛ]

congedarsi (vr)

прощатися

[pro′ɕɑtısʲɑ]

Ciao! (A presto!)

Бувай!

[bu′wɑj]

Grazie!

Дякую!

[′dʲɑkuju]

Grazie mille!

Щиро дякую!

[′ɕıro ′dʲɑkuju]

Prego

Будь ласка.

[budʲ ′lɑskɑ]

Non c'è di che!

Не варто подяки

[nɛ ′wɑrto po′dʲɑkı]

Di niente

Нема за що.

[nɛ′mɑ zɑ ɕo]

Scusa!

Вибач!

[′wıbɑʧ]

Scusi!

Вибачте!

[′wıbɑʧtɛ]

scusare (vt)

вибачати

[wıbɑ′ʧɑtı]

scusarsi (vr)

вибачатися

[wıbɑ′ʧɑtısʲɑ]

Chiedo scusa

Моє вибачення.

[mo′ɛ ′wıbɑʧɛŋjɑ]

Mi perdoni!

Вибачте!

[′wıbɑʧtɛ]

perdonare (vt)

пробачати

[probɑ′ʧɑtı]

per favore

будь ласка

[budʲ ′lɑskɑ]

Non dimentichi!

Не забудьте!

[nɛ zɑ′budʲtɛ]

Certamente!

Звичайно!

[zwı′ʧɑjno]

Certamente no!

Звичайно ні!

[zwı′ʧɑjno ni]

D'accordo!

Згоден!

[′zɣɔdɛn]

Basta!

Досить!

[′dɔsıtʲ]

3. Numeri cardinali. Parte 1

zero (m)

нуль

[nuʎ]

uno

один

[o′dın]

due

два

[dwɑ]

tre

три

[trı]

quattro

чотири

[ʧo′tırı]

cinque

п'ять

[pʰjɑtʲ]

sei

шість

[ʃistʲ]

sette

сім

[sim]

otto

вісім

[′wisim]

nove

дев'ять

[′dɛwʰjɑtʲ]

dieci

десять

[′dɛsʲɑtʲ]

undici

одинадцять

[odı′nɑdʦʲɑtʲ]

dodici

дванадцять

[dwɑ′nɑdʦʲɑtʲ]

tredici

тринадцять

[trı′nɑdʦʲɑtʲ]

quattordici

чотирнадцять

[ʧotır′nɑdʦʲɑtʲ]

quindici

п'ятнадцять

[pʰjɑt′nɑdʦʲɑtʲ]

sedici

шістнадцять

[ʃist′nɑdʦʲɑtʲ]

diciassette

сімнадцять

[sim′nɑdʦʲɑtʲ]

diciotto

вісімнадцять

[wisim′nɑdʦʲɑtʲ]

diciannove

дев'ятнадцять

[dɛwʰjɑt′nɑdʦʲɑtʲ]

venti

двадцять

[′dwɑdʦʲɑtʲ]

ventuno

двадцять один

[′dwɑdʦʲɑtʲ o′dın]

ventidue

двадцять два

[′dwɑdʦʲɑtʲ dwɑ]

ventitre

двадцять три

[′dwɑdʦʲɑtʲ trı]

trenta

тридцять

[′trıdʦʲɑtʲ]

trentuno

тридцять один

[′trıdʦʲɑtʲ o′dın]

trentadue

тридцять два

[′trıdʦʲɑtʲ dwɑ]

trentatre

тридцять три

[′trıdʦʲɑtʲ trı]

quaranta

сорок

[′sɔrok]

quarantuno

сорок один

[′sɔrok o′dın]

quarantadue

сорок два

[′sɔrok dwɑ]

quarantatre

сорок три

[′sɔrok trı]

cinquanta

п'ятдесят

[pʰjɑtdɛ′sʲɑt]

cinquantuno

п'ятдесят один

[pʰjɑtdɛ′sʲɑt o′dın]

cinquantadue

п'ятдесят два

[pʰjɑtdɛ′sʲɑt dwɑ]

cinquantatre

п'ятдесят три

[pʰjɑtdɛ′sʲɑt trı]

sessanta

шістдесят

[ʃizdɛ′sʲɑt]

sessantuno

шістдесят один

[ʃizdɛ′sʲɑt o′dın]

sessantadue

шістдесят два

[ʃizdɛ′sʲɑt dwɑ]

sessantatre

шістдесят три

[ʃizdɛ′sʲɑt trı]

settanta

сімдесят

[simdɛ′sʲɑt]

settantuno

сімдесят один

[simdɛ′sʲɑt odın]

settantadue

сімдесят два

[simdɛ′sʲɑt dwɑ]

settantatre

сімдесят три

[simdɛ′sʲɑt trı]

ottanta

вісімдесят

[wisimdɛ′sʲɑt]

ottantuno

вісімдесят один

[wisimdɛ′sʲɑt o′dın]

ottantadue

вісімдесят два

[wisimdɛ′sʲɑt dwɑ]

ottantatre

вісімдесят три

[wisimdɛ′sʲɑt trı]

novanta

дев'яносто

[dɛwʰjɑ′nɔsto]

novantuno

дев'яносто один

[dɛwʰjɑ′nɔsto o′dın]

novantadue

дев'яносто два

[dɛwʰjɑ′nɔsto dwɑ]

novantatre

дев'яносто три

[dɛwʰjɑ′nɔsto trı]

4. Numeri cardinali. Parte 2

cento

сто

[sto]

duecento

двісті

[′dwisti]

trecento

триста

[′trıstɑ]

quattrocento

чотириста

[ʧo′tırıstɑ]

cinquecento

п'ятсот

[pʰjɑ′ʦɔt]

seicento

шістсот

[ʃis′ʦɔt]

settecento

сімсот

[sim′sɔt]

ottocento

вісімсот

[wisim′sɔt]

novecento

дев'ятсот

[dɛwʰjɑ′ʦɔt]

mille

тисяча

[′tısʲɑʧɑ]

duemila

дві тисячі

[dwi ′tısʲɑʧi]

tremila

три тисячі

[trı ′tısʲɑʧi]

diecimila

десять тисяч

[′dɛsʲɑtʲ ′tısʲɑʧ]

centomila

сто тисяч

[sto ′tısʲɑʧ]

milione (m)

мільйон (m)

[miʎ′jɔn]

miliardo (m)

мільярд (m)

[mi′ʎjɑrd]

5. Numeri. Frazioni

frazione (f)

дріб (m)

[drib]

un mezzo

одна друга

[od′nɑ ′druɣɑ]

un terzo

одна третя

[od′nɑ ′trɛtʲɑ]

un quarto

одна четверта

[od′nɑ ʧɛt′wɛrtɑ]

un ottavo

одна восьма

[od′nɑ ′wɔsʲmɑ]

un decimo

одна десята

[od′nɑ dɛ′sʲɑtɑ]

due terzi

дві третіх

[dwi ′trɛtih]

tre quarti

три четвертих

[trı ʧɛt′wɛrtıh]

6. Numeri. Operazioni aritmetiche di base

sottrazione (f)

віднімання (n)

[widni′mɑŋjɑ]

sottrarre (vt)

відняти

[wid′ɲɑtı]

divisione (f)

ділення (n)

[′dilɛŋjɑ]

dividere (vt)

ділити

[di′lıtı]

addizione (f)

додавання (n)

[dodɑ′wɑŋjɑ]

addizionare (vt)

додати

[do′dɑtı]

aggiungere (vt)

додавати

[dodɑ′wɑtı]

moltiplicazione (f)

множення (n)

[′mnɔʒɛŋjɑ]

moltiplicare (vt)

множити

[′mnɔʒıtı]

7. Numeri. Varie

cifra (f)

цифра (f)

[′ʦıfrɑ]

numero (m)

число (n)

[ʧıs′lɔ]

numerale (m)

числівник (m)

[ʧıs′liwnık]

meno (m)

мінус (m)

[′minus]

più (m)

плюс (m)

[plys]

formula (f)

формула (f)

[′fɔrmulɑ]

calcolo (m)

розрахунок (m)

[rozrɑ′hunok]

contare (vt)

рахувати

[rɑhu′wɑtı]

calcolare (vt)

підраховувати

[pidrɑ′hɔwuwɑtı]

comparare (vt)

зрівнювати

[′zriwnywɑtı]

Quanto? Quanti?

Скільки?

[′skiʎkı]

somma (f)

сума (f)

[′sumɑ]

risultato (m)

результат (m)

[rɛzuʎ′tɑt]

resto (m)

залишок (m)

[′zɑlıʃok]

qualche …

декілька

[′dɛkiʎkɑ]

un po' di …

небагато …

[nɛbɑ′ɣɑto]

resto (m)

решта (f)

[′rɛʃtɑ]

uno e mezzo

півтора

[piwto′rɑ]

dozzina (f)

дюжина (f)

[′dyʒınɑ]

in due

навпіл

[′nɑwpil]

in parti uguali

порівну

[′pɔriwnu]

metà (f), mezzo (m)

половина (f)

[polo′wınɑ]

volta (f)

раз (m)

[rɑz]

8. I verbi più importanti. Parte 1

accorgersi (vr)

помічати

[pomi′ʧɑtı]

afferrare (vt)

ловити

[lo′wıtı]

affittare (dare in affitto)

наймати

[nɑj′mɑtı]

aiutare (vt)

допомагати

[dopomɑ′ɣɑtı]

amare (qn)

кохати

[ko′hɑtı]

andare (camminare)

йти

[jtı]

annotare (vt)

записувати

[zɑ′pısuwɑtı]

appartenere (vi)

належати

[nɑ′lɛʒɑtı]

aprire (vt)

відчинити

[widʧı′nıtı]

arrivare (vi)

приїжджати

[prıjı′ʑɑtı]

aspettare (vt)

чекати

[ʧɛ′kɑtı]

avere (vt)

мати

[′mɑtı]

avere fame

хотіти їсти

[ho′titı ′jıstı]

avere fretta

поспішати

[pospi′ʃɑtı]

avere paura

боятися

[bo′jɑtısʲɑ]

avere sete

хотіти пити

[ho′titı ′pıtı]

avvertire (vt)

попереджувати

[popɛ′rɛʤuwɑtı]

cacciare (vt)

полювати

[poly′wɑtı]

cadere (vi)

падати

[′pɑdɑtı]

cambiare (vt)

поміняти

[pomi′ɲɑtı]

capire (vt)

розуміти

[rozu′mitı]

cenare (vi)

вечеряти

[wɛ′ʧɛrʲɑtı]

cercare (vt)

шукати

[ʃu′kɑtı]

cessare (vt)

припиняти

[prıpı′ɲɑtı]

chiedere (~ aiuto)

кликати

[′klıkɑtı]

chiedere (domandare)

запитувати

[zɑ′pıtuwɑtı]

cominciare (vt)

починати

[poʧı′nɑtı]

comparare (vt)

зрівнювати

[′zriwnywɑtı]

confondere (vt)

помилятися

[pomı′ʎɑtısʲɑ]

conoscere (qn)

знати

[′znɑtı]

conservare (vt)

зберігати

[zbɛri′ɣɑtı]

consigliare (vt)

радити

[′rɑdıtı]

contare (calcolare)

лічити

[li′ʧıtı]

contare su …

розраховувати на …

[rozrɑ′hɔwuwɑtı nɑ]

continuare (vt)

продовжувати

[pro′dɔwʒuwɑtı]

controllare (vt)

контролювати

[kontroly′wɑtı]

correre (vi)

бігти

[′biɣtı]

costare (vt)

коштувати

[′kɔʃtuwɑtı]

creare (vt)

створити

[stwo′rıtı]

cucinare (vi)

готувати

[ɣotu′wɑtı]

9. I verbi più importanti. Parte 2

dare (vt)

давати

[dɑ′wɑtı]

dare un suggerimento

натякати

[nɑtʲɑ′kɑtı]

decorare (adornare)

прикрашати

[prıkrɑ′ʃɑtı]

difendere (~ un paese)

захищати

[zɑhı′ɕɑtı]

dimenticare (vt)

забувати

[zɑbu′wɑtı]

dire (~ la verità)

сказати

[skɑ′zɑtı]

dirigere (compagnia, ecc.)

керувати

[kɛru′wɑtı]

discutere (vt)

обговорювати

[obɣo′wɔrywɑtı]

domandare (vt)

просити

[pro′sıtı]

dubitare (vi)

сумніватися

[sumni′wɑtısʲɑ]

entrare (vi)

входити

[′whɔdıtı]

esigere (vt)

вимагати

[wımɑ′ɣɑtı]

esistere (vi)

існувати

[isnu′wɑtı]

essere (vi)

бути

[′butı]

essere d'accordo

погоджуватися

[po′ɣɔʤuwɑtısʲɑ]

fare (vt)

робити

[ro′bıtı]

fare colazione

снідати

[′snidɑtı]

fare il bagno

купатися

[ku′pɑtısʲɑ]

fermarsi (vr)

зупинятися

[zupı′ɲɑtısʲɑ]

fidarsi (vr)

довіряти

[dowi′rʲɑtı]

finire (vt)

закінчувати

[zɑ′kinʧuwɑtı]

firmare (~ un documento)

підписувати

[pid′pısuwɑtı]

giocare (vi)

грати

[′ɣrɑtı]

girare (~ a destra)

повертати

[powɛr′tɑtı]

gridare (vi)

кричати

[krı′ʧɑtı]

indovinare (vt)

відгадати

[widɣɑ′dɑtı]

informare (vt)

інформувати

[informu′wɑtı]

ingannare (vt)

обманювати

[ob′mɑnywɑtı]

insistere (vi)

наполягати

[nɑpoʎɑ′ɣɑtı]

insultare (vt)

ображати

[obrɑ′ʒɑtı]

interessarsi di …

цікавитися

[ʦi′kɑwıtısʲɑ]

invitare (vt)

запрошувати

[zɑp′rɔʃuwɑtı]

10. I verbi più importanti. Parte 3

lamentarsi (vr)

скаржитися

[′skɑrʒıtısʲɑ]

lasciar cadere

упускати

[upus′kɑtı]

lavorare (vi)

працювати

[prɑʦy′wɑtı]

leggere (vi, vt)

читати

[ʧı′tɑtı]

liberare (vt)

звільняти

[zwiʎ′ɲɑtı]

mancare le lezioni

пропускати

[propus′kɑtı]

mandare (vt)

відправляти

[widprɑw′ʎɑtı]

menzionare (vt)

згадувати

[′zɣɑduwɑtı]

minacciare (vt)

погрожувати

[poɣ′rɔʒuwɑtı]

mostrare (vt)

показувати

[po′kɑzuwɑtı]

nascondere (vt)

ховати

[ho′wɑtı]

nuotare (vi)

плавати

[′plɑwɑtı]

obiettare (vt)

заперечувати

[zɑpɛ′rɛʧuwɑtı]

occorrere (vimp)

бути потрібним

[′butı pot′ribnım]

ordinare (~ il pranzo)

замовляти

[zɑmow′ʎɑtı]

ordinare (mil.)

наказувати

[nɑ′kɑzuwɑtı]

osservare (vt)

спостерігати

[spostɛri′ɣɑtı]

pagare (vi, vt)

платити

[plɑ′tıtı]

parlare (vi, vt)

розмовляти

[rozmow′ʎɑtı]

partecipare (vi)

брати участь

[′brɑtı ′uʧɑstʲ]

pensare (vi, vt)

думати

[′dumɑtı]

perdonare (vt)

прощати

[pro′ɕɑtı]

permettere (vt)

дозволяти

[dozwo′ʎɑtı]

piacere (vi)

подобатися

[po′dɔbɑtısʲɑ]

piangere (vi)

плакати

[′plɑkɑtı]

pianificare (vt)

планувати

[plɑnu′wɑtı]

possedere (vt)

володіти

[wolo′ditı]

potere (v aus)

могти

[moɣ′tı]

pranzare (vi)

обідати

[o′bidɑtı]

preferire (vt)

воліти

[wo′litı]

pregare (vi, vt)

молитися

[mo′lıtısʲɑ]

prendere (vt)

брати

[′brɑtı]

prevedere (vt)

передбачити

[pɛrɛd′bɑʧıtı]

promettere (vt)

обіцяти

[obi′ʦʲɑtı]

pronunciare (vt)

вимовляти

[wımow′ʎɑtı]

proporre (vt)

пропонувати

[proponu′wɑtı]

punire (vt)

покарати

[pokɑ′rɑtı]

11. I verbi più importanti. Parte 4

raccomandare (vt)

рекомендувати

[rɛkomɛndu′wɑtı]

ridere (vi)

сміятися

[smi′jɑtısʲɑ]

rifiutarsi (vr)

відмовлятися

[widmow′ʎɑtısʲɑ]

rincrescere (vi)

жалкувати

[ʒɑlku′wɑtı]

ripetere (ridire)

повторювати

[pow′tɔrywɑtı]

riservare (vt)

резервувати

[rɛzɛrwu′wɑtı]

rispondere (vi, vt)

відповідати

[widpowi′dɑtı]

rompere (spaccare)

ламати

[lɑ′mɑtı]

rubare (~ i soldi)

красти

[′krɑstı]

salvare (~ la vita a qn)

рятувати

[rʲɑtu′wɑtı]

sapere (vt)

знати

[′znɑtı]

sbagliare (vi)

помилятися

[pomı′ʎɑtısʲɑ]

scavare (vt)

рити

[′rıtı]

scegliere (vt)

вибирати

[wıbı′rɑtı]

scendere (vi)

спускатися

[spus′kɑtısʲɑ]

scherzare (vi)

жартувати

[ʒɑrtu′wɑtı]

scrivere (vt)

писати

[pı′sɑtı]

scusarsi (vr)

вибачатися

[wıbɑ′ʧɑtısʲɑ]

sedersi (vr)

сідати

[si′dɑtı]

seguire (vt)

іти слідом

[i′tı ′slidom]

sgridare (vt)

лаяти

[′lɑjɑtı]

significare (vt)

означати

[oznɑ′ʧɑtı]

sorridere (vi)

посміхатися

[posmi′hɑtısʲɑ]

sottovalutare (vt)

недооцінювати

[nɛdo:′ʦinywɑtı]

sparare (vi)

стріляти

[stri′ʎɑtı]

sperare (vi, vt)

сподіватися

[spodi′wɑtısʲɑ]

spiegare (vt)

пояснювати

[po′jɑsnywɑtı]

studiare (vt)

вивчати

[wıw′ʧɑtı]

stupirsi (vr)

дивуватись

[dıwu′wɑtısʲ]

tacere (vi)

мовчати

[mow′ʧɑtı]

tentare (vt)

пробувати

[′prɔbuwɑtı]

toccare (~ con le mani)

торкати

[tor′kɑtı]

tradurre (vt)

перекладати

[pɛrɛklɑ′dɑtı]

trovare (vt)

знаходити

[znɑ′hɔdıtı]

uccidere (vt)

убивати

[ubı′wɑtı]

udire (percepire suoni)

чути

[′ʧutı]

unire (vt)

об'єднувати

[obʰ′ɛdnuwɑtı]

uscire (vi)

виходити

[wı′hɔdıtı]

vantarsi (vr)

хвастатися

[′hwɑstɑtısʲɑ]

vedere (vt)

бачити

[′bɑʧıtı]

vendere (vt)

продавати

[prodɑ′wɑtı]

volare (vi)

летіти

[lɛ′titı]

volere (desiderare)

хотіти

[ho′titı]

12. Colori

colore (m)

колір (m)

[′kɔlir]

sfumatura (f)

відтінок (m)

[wid′tinok]

tono (m)

тон (m)

[ton]

arcobaleno (m)

веселка (f)

[wɛ′sɛlkɑ]

bianco (agg)

білий

[′bilıj]

nero (agg)

чорний

[′ʧɔrnıj]

grigio (agg)

сірий

[′sirıj]

verde (agg)

зелений

[zɛ′lɛnıj]

giallo (agg)

жовтий

[′ʒɔwtıj]

rosso (agg)

червоний

[ʧɛr′wɔnıj]

blu (agg)

синій

[′sınij]

azzurro (agg)

блакитний

[blɑ′kıtnıj]

rosa (agg)

рожевий

[ro′ʒɛwıj]

arancione (agg)

помаранчевий

[pomɑ′rɑnʧɛwıj]

violetto (agg)

фіолетовий

[fio′lɛtowıj]

marrone (agg)

коричневий

[ko′rıʧnɛwıj]

d'oro (agg)

золотий

[zolo′tıj]

argenteo (agg)

сріблястий

[srib′ʎɑstıj]

beige (agg)

бежевий

[′bɛʒɛwıj]

color crema (agg)

кремовий

[′krɛmowıj]

turchese (agg)

бірюзовий

[biry′zɔwıj]

rosso ciliegia (agg)

вишневий

[wıʃ′nɛwıj]

lilla (agg)

бузковий

[buz′kɔwıj]

rosso lampone (agg)

малиновий

[mɑ′lınowıj]

chiaro (agg)

світлий

[′switlıj]

scuro (agg)

темний

[′tɛmnıj]

vivo, vivido (agg)

яскравий

[jɑsk′rɑwıj]

colorato (agg)

кольоровий

[kolɜ′rɔwıj]

a colori

кольоровий

[kolɜ′rɔwıj]

bianco e nero (agg)

чорно-білий

[′ʧɔrno ′bilıj]

in tinta unita

однобарвний

[odno′bɑrwnıj]

multicolore (agg)

різнобарвний

[rizno′bɑrwnıj]

13. Domande

Chi?

Хто?

[hto]

Che cosa?

Що?

[ɕo]

Dove? (in che luogo?)

Де?

[dɛ]

Dove? (~ vai?)

Куди?

[ku′dı]

Di dove?, Da dove?

Звідки?

[′zwidkı]

Quando?

Коли?

[ko′lı]

Perché? (per quale scopo?)

Навіщо?

[nɑ′wiɕo]

Perché? (per quale ragione?)

Чому?

[ʧo′mu]

Per che cosa?

Для чого?

[dʎɑ ′ʧɔɣo]

Come?

Як?

[jɑk]

Che? (~ colore è?)

Який?

[jɑ′kıj]

Quale?

Котрий?

[kot′rıj]

A chi?

Кому?

[ko′mu]

Di chi?

Про кого?

[pro ′kɔɣo]

Di che cosa?

Про що?

[pro ɕo]

Con chi?

З ким?

[z kım]

Quanti?, Quanto?

Скільки?

[′skiʎkı]

Di chi?

Чий?

[ʧij]

14. Parole grammaticali. Avverbi. Parte 1

Dove?

Де?

[dɛ]

qui (in questo luogo)

тут

[tut]

lì (in quel luogo)

там

[tɑm]

da qualche parte (essere ~)

десь

[dɛsʲ]

da nessuna parte

ніде

[ni′dɛ]

vicino a …

біля

[′biʎɑ]

vicino alla finestra

біля вікна

[′biʎɑ wik′nɑ]

Dove?

Куди?

[ku′dı]

qui (vieni ~)

сюди

[sy′dı]

ci (~ vado stasera)

туди

[tu′dı]

da qui

звідси

[′zwidsı]

da lì

звідти

[′zwidtı]

vicino, accanto (avv)

близько

[′blızʲko]

lontano (avv)

далеко

[dɑ′lɛko]

vicino (~ a Parigi)

біля

[′biʎɑ]

vicino (qui ~)

поряд

[′pɔrʲɑd]

non lontano

недалеко

[nɛdɑ′lɛko]

sinistro (agg)

лівий

[′liwıj]

a sinistra (rimanere ~)

зліва

[′zliwɑ]

a sinistra (girare ~)

ліворуч

[li′wɔruʧ]

destro (agg)

правий

[′prɑwıj]

a destra (rimanere ~)

справа

[′sprɑwɑ]

a destra (girare ~)

праворуч

[prɑ′wɔruʧ]

davanti

спереду

[′spɛrɛdu]

anteriore (agg)

передній

[pɛ′rɛdnij]

avanti

уперед

[upɛ′rɛd]

dietro (avv)

позаду

[po′zɑdu]

da dietro

ззаду

[′zzɑdu]

indietro

назад

[nɑ′zɑd]

mezzo (m), centro (m)

середина (f)

[sɛ′rɛdınɑ]

in mezzo, al centro

посередині

[posɛ′rɛdıni]

di fianco

збоку

[′zbɔku]

dappertutto

скрізь

[skrizʲ]

attorno

навколо

[nɑw′kɔlo]

da dentro

зсередини

[zsɛ′rɛdını]