Goditi milioni di eBook, audiolibri, riviste e tanto altro ancora con una prova gratuita

Solo $11.99/mese al termine del periodo di prova. Cancella quando vuoi.

Vocabolario Italiano-Ucraino per studio autodidattico: 9000 parole
Vocabolario Italiano-Ucraino per studio autodidattico: 9000 parole
Vocabolario Italiano-Ucraino per studio autodidattico: 9000 parole
E-book1.678 pagine2 ore

Vocabolario Italiano-Ucraino per studio autodidattico: 9000 parole

Valutazione: 0 su 5 stelle

()

Leggi anteprima

Info su questo ebook

I vocabolari T&P Books si propongono come strumento di aiuto per apprendere, memorizzare e revisionare l’uso di termini stranieri. Il vocabolario contiene oltre 9000 parole di uso comune ordinate per argomenti.

Caratteristiche specifiche del vocabolario: Le parole sono ordinate secondo il proprio significato e non alfabeticamente. Le parole sono riportate in tre colonne diverse per facilitare il metodo di revisione e autovalutazione. I gruppi di parole sono divisi in sottogruppi per facilitare il processo di apprendimento. Il vocabolario offre una pratica e semplice trascrizione fonetica per ogni termine straniero.

Il vocabolario contiene 256 argomenti tra cui: Numeri, Colori, Mesi, Stagioni, Unità di Misura, Abbigliamento e Accessori, Cibo e Alimentazione, Ristorante, Membri della Famiglia, Personalità, Emozioni, Malattie, Città, Visita Turistica, Acquisti, Denaro, Casa, Ufficio, Import-export, Marketing, Ricerca di un Lavoro, Sport, Istruzione, Natura, Paesi e altro ancora ...

Il vocabolario T&P Books è consigliato in aggiunta ad un corso di lingua. Risponde alle esigenze degli studenti principianti o di livello avanzato. Pratico per un uso quotidiano, per gli esercizi di revisione e di autovalutazione.

LinguaItaliano
Data di uscita16 lug 2013
ISBN9781783143740
Vocabolario Italiano-Ucraino per studio autodidattico: 9000 parole
Leggi anteprima
Autore

Andrey Taranov

T&P Books Publishing was founded in 2008. From the very beginning our primary business has been creating a collection of bilingual topical dictionaries for learning foreign languages. Our goal has been to create a unique publication project unlike anything else in the world. The company has grown steadily, but creating foreign language study aids is still our specialty. Our collection presently includes 30 world languages. We plan to add several languages this year: Japanese, Arabic, Korean, Hebrew, Hindi, Farsi, Tajik, Turkmen, and many more. Additionally, collections of books for the Japanese and Brazilian markets will be ready in the coming months. In all, we intend to raise the number of available languages to 60 and expand the range of titles to 10,000. Our linguists have developed a unique, multilingual database and specialized database management system. Known as Squamata, it can automatically create printed books, e-books, and audiobooks in 2,500 language pairs. We expect to enhance the system soon with the ability to develop mobile apps.

Correlato a Vocabolario Italiano-Ucraino per studio autodidattico

Ebook correlati

Articoli correlati

Categorie correlate

Recensioni su Vocabolario Italiano-Ucraino per studio autodidattico

Valutazione: 0 su 5 stelle
0 valutazioni

0 valutazioni0 recensioni

Cosa ne pensi?

Tocca per valutare

La recensione deve contenere almeno 10 parole

    Anteprima del libro

    Vocabolario Italiano-Ucraino per studio autodidattico - Andrey Taranov

    CONCETTI DI BASE

    CONCETTI DI BASE. PARTE 1

    1. Pronomi

    io

    я

    [jɑ]

    tu

    ти

    [tı]

    lui

    він

    [win]

    lei

    вона

    [wo′nɑ]

    noi

    ми

    [mı]

    voi

    ви

    [wı]

    loro, essi

    вони

    [wo′nı]

    2. Saluti. Convenevoli. Saluti di congedo

    Salve!

    Здрастуй!

    [′zdrɑstuj]

    Buongiorno!

    Здрастуйте!

    [′zdrɑstujtɛ]

    Buongiorno! (la mattina)

    Доброго ранку!

    [′dɔbroɣo ′rɑŋku]

    Buon pomeriggio!

    Добрий день!

    [′dɔbrıj dɛɲ]

    Buonasera!

    Добрий вечір!

    [′dɔbrıj ′wɛʧir]

    salutare (vt)

    вітатися

    [wi′tɑtısʲɑ]

    Ciao! Salve!

    Привіт!

    [prı′wit]

    saluto (m)

    вітання (n)

    [wi′tɑŋjɑ]

    salutare (vt)

    вітати

    [wi′tɑtı]

    Come va?

    Як справи?

    [jɑk ′sprɑwı]

    Che c'è di nuovo?

    Що нового?

    [ɕo no′wɔɣo]

    Ciao! Ci vediamo!

    До побачення!

    [do po′bɑʧɛŋjɑ]

    A presto!

    До швидкої зустрічі!

    [do ʃwid′kɔjı ′zustriʧi]

    Addio! (inform.)

    Прощавай!

    [proɕɑ′wɑj]

    Addio! (form.)

    Прощавайте!

    [proɕɑ′wɑjtɛ]

    congedarsi (vr)

    прощатися

    [pro′ɕɑtısʲɑ]

    Ciao! (A presto!)

    Бувай!

    [bu′wɑj]

    Grazie!

    Дякую!

    [′dʲɑkuju]

    Grazie mille!

    Щиро дякую!

    [′ɕıro ′dʲɑkuju]

    Prego

    Будь ласка.

    [budʲ ′lɑskɑ]

    Non c'è di che!

    Не варто подяки

    [nɛ ′wɑrto po′dʲɑkı]

    Di niente

    Нема за що.

    [nɛ′mɑ zɑ ɕo]

    Scusa!

    Вибач!

    [′wıbɑʧ]

    Scusi!

    Вибачте!

    [′wıbɑʧtɛ]

    scusare (vt)

    вибачати

    [wıbɑ′ʧɑtı]

    scusarsi (vr)

    вибачатися

    [wıbɑ′ʧɑtısʲɑ]

    Chiedo scusa

    Моє вибачення.

    [mo′ɛ ′wıbɑʧɛŋjɑ]

    Mi perdoni!

    Вибачте!

    [′wıbɑʧtɛ]

    perdonare (vt)

    пробачати

    [probɑ′ʧɑtı]

    per favore

    будь ласка

    [budʲ ′lɑskɑ]

    Non dimentichi!

    Не забудьте!

    [nɛ zɑ′budʲtɛ]

    Certamente!

    Звичайно!

    [zwı′ʧɑjno]

    Certamente no!

    Звичайно ні!

    [zwı′ʧɑjno ni]

    D'accordo!

    Згоден!

    [′zɣɔdɛn]

    Basta!

    Досить!

    [′dɔsıtʲ]

    3. Come rivolgersi

    signore

    Пан

    [pɑn]

    signora

    Пані

    [′pɑni]

    signorina

    Дівчино

    [′diwʧıno]

    signore

    Хлопче

    [′hlɔpʧɛ]

    ragazzo

    Хлопчику

    [′hlɔpʧıku]

    ragazza

    Дівчинко

    [′diwʧıŋko]

    4. Numeri cardinali. Parte 1

    zero (m)

    нуль

    [nuʎ]

    uno

    один

    [o′dın]

    due

    два

    [dwɑ]

    tre

    три

    [trı]

    quattro

    чотири

    [ʧo′tırı]

    cinque

    п'ять

    [pʰjɑtʲ]

    sei

    шість

    [ʃistʲ]

    sette

    сім

    [sim]

    otto

    вісім

    [′wisim]

    nove

    дев'ять

    [′dɛwʰjɑtʲ]

    dieci

    десять

    [′dɛsʲɑtʲ]

    undici

    одинадцять

    [odı′nɑdʦʲɑtʲ]

    dodici

    дванадцять

    [dwɑ′nɑdʦʲɑtʲ]

    tredici

    тринадцять

    [trı′nɑdʦʲɑtʲ]

    quattordici

    чотирнадцять

    [ʧotır′nɑdʦʲɑtʲ]

    quindici

    п'ятнадцять

    [pʰjɑt′nɑdʦʲɑtʲ]

    sedici

    шістнадцять

    [ʃist′nɑdʦʲɑtʲ]

    diciassette

    сімнадцять

    [sim′nɑdʦʲɑtʲ]

    diciotto

    вісімнадцять

    [wisim′nɑdʦʲɑtʲ]

    diciannove

    дев'ятнадцять

    [dɛwʰjɑt′nɑdʦʲɑtʲ]

    venti

    двадцять

    [′dwɑdʦʲɑtʲ]

    ventuno

    двадцять один

    [′dwɑdʦʲɑtʲ o′dın]

    ventidue

    двадцять два

    [′dwɑdʦʲɑtʲ dwɑ]

    ventitre

    двадцять три

    [′dwɑdʦʲɑtʲ trı]

    trenta

    тридцять

    [′trıdʦʲɑtʲ]

    trentuno

    тридцять один

    [′trıdʦʲɑtʲ o′dın]

    trentadue

    тридцять два

    [′trıdʦʲɑtʲ dwɑ]

    trentatre

    тридцять три

    [′trıdʦʲɑtʲ trı]

    quaranta

    сорок

    [′sɔrok]

    quarantuno

    сорок один

    [′sɔrok o′dın]

    quarantadue

    сорок два

    [′sɔrok dwɑ]

    quarantatre

    сорок три

    [′sɔrok trı]

    cinquanta

    п'ятдесят

    [pʰjɑtdɛ′sʲɑt]

    cinquantuno

    п'ятдесят один

    [pʰjɑtdɛ′sʲɑt o′dın]

    cinquantadue

    п'ятдесят два

    [pʰjɑtdɛ′sʲɑt dwɑ]

    cinquantatre

    п'ятдесят три

    [pʰjɑtdɛ′sʲɑt trı]

    sessanta

    шістдесят

    [ʃizdɛ′sʲɑt]

    sessantuno

    шістдесят один

    [ʃizdɛ′sʲɑt o′dın]

    sessantadue

    шістдесят два

    [ʃizdɛ′sʲɑt dwɑ]

    sessantatre

    шістдесят три

    [ʃizdɛ′sʲɑt trı]

    settanta

    сімдесят

    [simdɛ′sʲɑt]

    settantuno

    сімдесят один

    [simdɛ′sʲɑt odın]

    settantadue

    сімдесят два

    [simdɛ′sʲɑt dwɑ]

    settantatre

    сімдесят три

    [simdɛ′sʲɑt trı]

    ottanta

    вісімдесят

    [wisimdɛ′sʲɑt]

    ottantuno

    вісімдесят один

    [wisimdɛ′sʲɑt o′dın]

    ottantadue

    вісімдесят два

    [wisimdɛ′sʲɑt dwɑ]

    ottantatre

    вісімдесят три

    [wisimdɛ′sʲɑt trı]

    novanta

    дев'яносто

    [dɛwʰjɑ′nɔsto]

    novantuno

    дев'яносто один

    [dɛwʰjɑ′nɔsto o′dın]

    novantadue

    дев'яносто два

    [dɛwʰjɑ′nɔsto dwɑ]

    novantatre

    дев'яносто три

    [dɛwʰjɑ′nɔsto trı]

    5. Numeri cardinali. Parte 2

    cento

    сто

    [sto]

    duecento

    двісті

    [′dwisti]

    trecento

    триста

    [′trıstɑ]

    quattrocento

    чотириста

    [ʧo′tırıstɑ]

    cinquecento

    п'ятсот

    [pʰjɑ′ʦɔt]

    seicento

    шістсот

    [ʃis′ʦɔt]

    settecento

    сімсот

    [sim′sɔt]

    ottocento

    вісімсот

    [wisim′sɔt]

    novecento

    дев'ятсот

    [dɛwʰjɑ′ʦɔt]

    mille

    тисяча

    [′tısʲɑʧɑ]

    duemila

    дві тисячі

    [dwi ′tısʲɑʧi]

    tremila

    три тисячі

    [trı ′tısʲɑʧi]

    diecimila

    десять тисяч

    [′dɛsʲɑtʲ ′tısʲɑʧ]

    centomila

    сто тисяч

    [sto ′tısʲɑʧ]

    milione (m)

    мільйон (m)

    [miʎ′jɔn]

    miliardo (m)

    мільярд (m)

    [mi′ʎjɑrd]

    6. Numeri ordinali

    primo

    перший

    [′pɛrʃıj]

    secondo

    другий

    [′druɣıj]

    terzo

    третій

    [′trɛtij]

    quarto

    четвертий

    [ʧɛt′wɛrtıj]

    quinto

    п'ятий

    [′pʰjɑtıj]

    sesto

    шостий

    [′ʃɔstıj]

    settimo

    сьомий

    [′sʲɔmıj]

    ottavo

    восьмий

    [′wɔsʲmıj]

    nono

    дев'ятий

    [dɛwʰ′jɑtıj]

    decimo

    десятий

    [dɛ′sʲɑtıj]

    7. Numeri. Frazioni

    frazione (f)

    дріб (m)

    [drib]

    un mezzo

    одна друга

    [od′nɑ ′druɣɑ]

    un terzo

    одна третя

    [od′nɑ ′trɛtʲɑ]

    un quarto

    одна четверта

    [od′nɑ ʧɛt′wɛrtɑ]

    un ottavo

    одна восьма

    [od′nɑ ′wɔsʲmɑ]

    un decimo

    одна десята

    [od′nɑ dɛ′sʲɑtɑ]

    due terzi

    дві третіх

    [dwi ′trɛtih]

    tre quarti

    три четвертих

    [trı ʧɛt′wɛrtıh]

    8. Numeri. Operazioni aritmetiche di base

    sottrazione (f)

    віднімання (n)

    [widni′mɑŋjɑ]

    sottrarre (vt)

    відняти

    [wid′ɲɑtı]

    divisione (f)

    ділення (n)

    [′dilɛŋjɑ]

    dividere (vt)

    ділити

    [di′lıtı]

    addizione (f)

    додавання (n)

    [dodɑ′wɑŋjɑ]

    addizionare (vt)

    додати

    [do′dɑtı]

    aggiungere (vt)

    додавати

    [dodɑ′wɑtı]

    moltiplicazione (f)

    множення (n)

    [′mnɔʒɛŋjɑ]

    moltiplicare (vt)

    множити

    [′mnɔʒıtı]

    9. Numeri. Varie

    cifra (f)

    цифра (f)

    [′ʦıfrɑ]

    numero (m)

    число (n)

    [ʧıs′lɔ]

    numerale (m)

    числівник (m)

    [ʧıs′liwnık]

    meno (m)

    мінус (m)

    [′minus]

    più (m)

    плюс (m)

    [plys]

    formula (f)

    формула (f)

    [′fɔrmulɑ]

    calcolo (m)

    розрахунок (m)

    [rozrɑ′hunok]

    contare (vt)

    рахувати

    [rɑhu′wɑtı]

    calcolare (vt)

    підраховувати

    [pidrɑ′hɔwuwɑtı]

    comparare (vt)

    зрівнювати

    [′zriwnywɑtı]

    Quanto? Quanti?

    Скільки?

    [′skiʎkı]

    somma (f)

    сума (f)

    [′sumɑ]

    risultato (m)

    результат (m)

    [rɛzuʎ′tɑt]

    resto (m)

    залишок (m)

    [′zɑlıʃok]

    qualche …

    декілька

    [′dɛkiʎkɑ]

    un po' di …

    небагато …

    [nɛbɑ′ɣɑto]

    resto (m)

    решта (f)

    [′rɛʃtɑ]

    uno e mezzo

    півтора

    [piwto′rɑ]

    dozzina (f)

    дюжина (f)

    [′dyʒınɑ]

    in due

    навпіл

    [′nɑwpil]

    in parti uguali

    порівну

    [′pɔriwnu]

    metà (f), mezzo (m)

    половина (f)

    [polo′wınɑ]

    volta (f)

    раз (m)

    [rɑz]

    10. I verbi più importanti. Parte 1

    accorgersi (vr)

    помічати

    [pomi′ʧɑtı]

    afferrare (vt)

    ловити

    [lo′wıtı]

    affittare (dare in affitto)

    наймати

    [nɑj′mɑtı]

    aiutare (vt)

    допомагати

    [dopomɑ′ɣɑtı]

    amare (qn)

    кохати

    [ko′hɑtı]

    andare (camminare)

    йти

    [jtı]

    annotare (vt)

    записувати

    [zɑ′pısuwɑtı]

    appartenere (vi)

    належати

    [nɑ′lɛʒɑtı]

    aprire (vt)

    відчинити

    [widʧı′nıtı]

    arrivare (vi)

    приїжджати

    [prıjı′ʑɑtı]

    aspettare (vt)

    чекати

    [ʧɛ′kɑtı]

    avere (vt)

    мати

    [′mɑtı]

    avere fame

    хотіти їсти

    [ho′titı ′jıstı]

    avere fretta

    поспішати

    [pospi′ʃɑtı]

    avere paura

    боятися

    [bo′jɑtısʲɑ]

    avere sete

    хотіти пити

    [ho′titı ′pıtı]

    avvertire (vt)

    попереджувати

    [popɛ′rɛʤuwɑtı]

    cacciare (vt)

    полювати

    [poly′wɑtı]

    cadere (vi)

    падати

    [′pɑdɑtı]

    cambiare (vt)

    поміняти

    [pomi′ɲɑtı]

    capire (vt)

    розуміти

    [rozu′mitı]

    cenare (vi)

    вечеряти

    [wɛ′ʧɛrʲɑtı]

    cercare (vt)

    шукати

    [ʃu′kɑtı]

    cessare (vt)

    припиняти

    [prıpı′ɲɑtı]

    chiedere (~ aiuto)

    кликати

    [′klıkɑtı]

    chiedere (domandare)

    запитувати

    [zɑ′pıtuwɑtı]

    cominciare (vt)

    починати

    [poʧı′nɑtı]

    comparare (vt)

    зрівнювати

    [′zriwnywɑtı]

    confondere (vt)

    помилятися

    [pomı′ʎɑtısʲɑ]

    conoscere (qn)

    знати

    [′znɑtı]

    conservare (vt)

    зберігати

    [zbɛri′ɣɑtı]

    consigliare (vt)

    радити

    [′rɑdıtı]

    contare (calcolare)

    лічити

    [li′ʧıtı]

    contare su …

    розраховувати на …

    [rozrɑ′hɔwuwɑtı nɑ]

    continuare (vt)

    продовжувати

    [pro′dɔwʒuwɑtı]

    controllare (vt)

    контролювати

    [kontroly′wɑtı]

    correre (vi)

    бігти

    [′biɣtı]

    costare (vt)

    коштувати

    [′kɔʃtuwɑtı]

    creare (vt)

    створити

    [stwo′rıtı]

    cucinare (vi)

    готувати

    [ɣotu′wɑtı]

    11. I verbi più importanti. Parte 2

    dare (vt)

    давати

    [dɑ′wɑtı]

    dare un suggerimento

    натякати

    [nɑtʲɑ′kɑtı]

    decorare (adornare)

    прикрашати

    [prıkrɑ′ʃɑtı]

    difendere (~ un paese)

    захищати

    [zɑhı′ɕɑtı]

    dimenticare (vt)

    забувати

    [zɑbu′wɑtı]

    dire (~ la verità)

    сказати

    [skɑ′zɑtı]

    dirigere (compagnia, ecc.)

    керувати

    [kɛru′wɑtı]

    discutere (vt)

    обговорювати

    [obɣo′wɔrywɑtı]

    domandare (vt)

    просити

    [pro′sıtı]

    dubitare (vi)

    сумніватися

    [sumni′wɑtısʲɑ]

    entrare (vi)

    входити

    [′whɔdıtı]

    esigere (vt)

    вимагати

    [wımɑ′ɣɑtı]

    esistere (vi)

    існувати

    [isnu′wɑtı]

    essere (vi)

    бути

    [′butı]

    essere d'accordo

    погоджуватися

    [po′ɣɔʤuwɑtısʲɑ]

    fare (vt)

    робити

    [ro′bıtı]

    fare colazione

    снідати

    [′snidɑtı]

    fare il bagno

    купатися

    [ku′pɑtısʲɑ]

    fermarsi (vr)

    зупинятися

    [zupı′ɲɑtısʲɑ]

    fidarsi (vr)

    довіряти

    [dowi′rʲɑtı]

    finire (vt)

    закінчувати

    [zɑ′kinʧuwɑtı]

    firmare (~ un documento)

    підписувати

    [pid′pısuwɑtı]

    giocare (vi)

    грати

    [′ɣrɑtı]

    girare (~ a destra)

    повертати

    [powɛr′tɑtı]

    gridare (vi)

    кричати

    [krı′ʧɑtı]

    indovinare (vt)

    відгадати

    [widɣɑ′dɑtı]

    informare (vt)

    інформувати

    [informu′wɑtı]

    ingannare (vt)

    обманювати

    [ob′mɑnywɑtı]

    insistere (vi)

    наполягати

    [nɑpoʎɑ′ɣɑtı]

    insultare (vt)

    ображати

    [obrɑ′ʒɑtı]

    interessarsi di …

    цікавитися

    [ʦi′kɑwıtısʲɑ]

    invitare (vt)

    запрошувати

    [zɑp′rɔʃuwɑtı]

    12. I verbi più importanti. Parte 3

    lamentarsi (vr)

    скаржитися

    [′skɑrʒıtısʲɑ]

    lasciar cadere

    упускати

    [upus′kɑtı]

    lavorare (vi)

    працювати

    [prɑʦy′wɑtı]

    leggere (vi, vt)

    читати

    [ʧı′tɑtı]

    liberare (vt)

    звільняти

    [zwiʎ′ɲɑtı]

    mancare le lezioni

    пропускати

    [propus′kɑtı]

    mandare (vt)

    відправляти

    [widprɑw′ʎɑtı]

    menzionare (vt)

    згадувати

    [′zɣɑduwɑtı]

    minacciare (vt)

    погрожувати

    [poɣ′rɔʒuwɑtı]

    mostrare (vt)

    показувати

    [po′kɑzuwɑtı]

    nascondere (vt)

    ховати

    [ho′wɑtı]

    nuotare (vi)

    плавати

    [′plɑwɑtı]

    obiettare (vt)

    заперечувати

    [zɑpɛ′rɛʧuwɑtı]

    occorrere (vimp)

    бути потрібним

    [′butı pot′ribnım]

    ordinare (~ il pranzo)

    замовляти

    [zɑmow′ʎɑtı]

    ordinare (mil.)

    наказувати

    [nɑ′kɑzuwɑtı]

    osservare (vt)

    спостерігати

    [spostɛri′ɣɑtı]

    pagare (vi, vt)

    платити

    [plɑ′tıtı]

    parlare (vi, vt)

    розмовляти

    [rozmow′ʎɑtı]

    partecipare (vi)

    брати участь

    [′brɑtı ′uʧɑstʲ]

    pensare (vi, vt)

    думати

    [′dumɑtı]

    perdonare (vt)

    прощати

    [pro′ɕɑtı]

    permettere (vt)

    дозволяти

    [dozwo′ʎɑtı]

    piacere (vi)

    подобатися

    [po′dɔbɑtısʲɑ]

    piangere (vi)

    плакати

    [′plɑkɑtı]

    pianificare (vt)

    планувати

    [plɑnu′wɑtı]

    possedere (vt)

    володіти

    [wolo′ditı]

    potere (v aus)

    могти

    [moɣ′tı]

    pranzare (vi)

    обідати

    [o′bidɑtı]

    preferire (vt)

    воліти

    [wo′litı]

    pregare (vi, vt)

    молитися

    [mo′lıtısʲɑ]

    prendere (vt)

    брати

    [′brɑtı]

    prevedere (vt)

    передбачити

    [pɛrɛd′bɑʧıtı]

    promettere (vt)

    обіцяти

    [obi′ʦʲɑtı]

    pronunciare (vt)

    вимовляти

    [wımow′ʎɑtı]

    proporre (vt)

    пропонувати

    [proponu′wɑtı]

    punire (vt)

    покарати

    [pokɑ′rɑtı]

    13. I verbi più importanti. Parte 4

    raccomandare (vt)

    рекомендувати

    [rɛkomɛndu′wɑtı]

    ridere (vi)

    сміятися

    [smi′jɑtısʲɑ]

    rifiutarsi (vr)

    відмовлятися

    [widmow′ʎɑtısʲɑ]

    rincrescere (vi)

    жалкувати

    [ʒɑlku′wɑtı]

    ripetere (ridire)

    повторювати

    [pow′tɔrywɑtı]

    riservare (vt)

    резервувати

    [rɛzɛrwu′wɑtı]

    rispondere (vi, vt)

    відповідати

    [widpowi′dɑtı]

    rompere (spaccare)

    ламати

    [lɑ′mɑtı]

    rubare (~ i soldi)

    красти

    [′krɑstı]

    salvare (~ la vita a qn)

    рятувати

    [rʲɑtu′wɑtı]

    sapere (vt)

    знати

    [′znɑtı]

    sbagliare (vi)

    помилятися

    [pomı′ʎɑtısʲɑ]

    scavare (vt)

    рити

    [′rıtı]

    scegliere (vt)

    вибирати

    [wıbı′rɑtı]

    scendere (vi)

    спускатися

    [spus′kɑtısʲɑ]

    scherzare (vi)

    жартувати

    [ʒɑrtu′wɑtı]

    scrivere (vt)

    писати

    [pı′sɑtı]

    scusarsi (vr)

    вибачатися

    [wıbɑ′ʧɑtısʲɑ]

    sedersi (vr)

    сідати

    [si′dɑtı]

    seguire (vt)

    іти слідом

    [i′tı ′slidom]

    sgridare (vt)

    лаяти

    [′lɑjɑtı]

    significare (vt)

    означати

    [oznɑ′ʧɑtı]

    sorridere (vi)

    посміхатися

    [posmi′hɑtısʲɑ]

    sottovalutare (vt)

    недооцінювати

    [nɛdo:′ʦinywɑtı]

    sparare (vi)

    стріляти

    [stri′ʎɑtı]

    sperare (vi, vt)

    сподіватися

    [spodi′wɑtısʲɑ]

    spiegare (vt)

    пояснювати

    [po′jɑsnywɑtı]

    studiare (vt)

    вивчати

    [wıw′ʧɑtı]

    stupirsi (vr)

    дивуватись

    [dıwu′wɑtısʲ]

    tacere (vi)

    мовчати

    [mow′ʧɑtı]

    tentare (vt)

    пробувати

    [′prɔbuwɑtı]

    toccare (~ con le mani)

    торкати

    [tor′kɑtı]

    tradurre (vt)

    перекладати

    [pɛrɛklɑ′dɑtı]

    trovare (vt)

    знаходити

    [znɑ′hɔdıtı]

    uccidere (vt)

    убивати

    [ubı′wɑtı]

    udire (percepire suoni)

    чути

    [′ʧutı]

    unire (vt)

    об'єднувати

    [obʰ′ɛdnuwɑtı]

    uscire (vi)

    виходити

    [wı′hɔdıtı]

    vantarsi (vr)

    хвастатися

    [′hwɑstɑtısʲɑ]

    vedere (vt)

    бачити

    [′bɑʧıtı]

    vendere (vt)

    продавати

    [prodɑ′wɑtı]

    volare (vi)

    летіти

    [lɛ′titı]

    volere (desiderare)

    хотіти

    [ho′titı]

    14. Colori

    colore (m)

    колір (m)

    [′kɔlir]

    sfumatura (f)

    відтінок (m)

    [wid′tinok]

    tono (m)

    тон (m)

    [ton]

    arcobaleno (m)

    веселка (f)

    [wɛ′sɛlkɑ]

    bianco (agg)

    білий

    [′bilıj]

    nero (agg)

    чорний

    [′ʧɔrnıj]

    grigio (agg)

    сірий

    [′sirıj]

    verde (agg)

    зелений

    [zɛ′lɛnıj]

    giallo (agg)

    жовтий

    [′ʒɔwtıj]

    rosso (agg)

    червоний

    [ʧɛr′wɔnıj]

    blu (agg)

    синій

    [′sınij]

    azzurro (agg)

    блакитний

    [blɑ′kıtnıj]

    rosa (agg)

    рожевий

    [ro′ʒɛwıj]

    arancione (agg)

    помаранчевий

    [pomɑ′rɑnʧɛwıj]

    violetto (agg)

    фіолетовий

    [fio′lɛtowıj]

    marrone (agg)

    коричневий

    [ko′rıʧnɛwıj]

    d'oro (agg)

    золотий

    [zolo′tıj]

    argenteo (agg)

    сріблястий

    [srib′ʎɑstıj]

    beige (agg)

    бежевий

    [′bɛʒɛwıj]

    color crema (agg)

    кремовий

    [′krɛmowıj]

    turchese (agg)

    бірюзовий

    [biry′zɔwıj]

    rosso ciliegia (agg)

    вишневий

    [wıʃ′nɛwıj]

    lilla (agg)

    бузковий

    [buz′kɔwıj]

    rosso lampone (agg)

    малиновий

    [mɑ′lınowıj]

    chiaro (agg)

    світлий

    [′switlıj]

    scuro (agg)

    темний

    [′tɛmnıj]

    vivo, vivido (agg)

    яскравий

    [jɑsk′rɑwıj]

    colorato (agg)

    кольоровий

    [kolɜ′rɔwıj]

    a colori

    кольоровий

    [kolɜ′rɔwıj]

    bianco e nero (agg)

    чорно-білий

    [′ʧɔrno ′bilıj]

    in tinta unita

    однобарвний

    [odno′bɑrwnıj]

    multicolore (agg)

    різнобарвний

    [rizno′bɑrwnıj]

    15. Domande

    Chi?

    Хто?

    [hto]

    Che cosa?

    Що?

    [ɕo]

    Dove? (in che luogo?)

    Де?

    [dɛ]

    Dove? (~ vai?)

    Куди?

    [ku′dı]

    Di dove?, Da dove?

    Звідки?

    [′zwidkı]

    Quando?

    Коли?

    [ko′lı]

    Perché? (per quale scopo?)

    Навіщо?

    [nɑ′wiɕo]

    Perché? (per quale ragione?)

    Чому?

    [ʧo′mu]

    Per che cosa?

    Для чого?

    [dʎɑ ′ʧɔɣo]

    Come?

    Як?

    [jɑk]

    Che? (~ colore è?)

    Який?

    [jɑ′kıj]

    Quale?

    Котрий?

    [kot′rıj]

    A chi?

    Кому?

    [ko′mu]

    Di chi?

    Про кого?

    [pro ′kɔɣo]

    Di che cosa?

    Про що?

    [pro ɕo]

    Con chi?

    З ким?

    [z kım]

    Quanti?, Quanto?

    Скільки?

    [′skiʎkı]

    Di chi?

    Чий?

    [ʧij]

    16. Preposizioni

    con (tè ~ il latte)

    з

    [z]

    senza

    без

    [bɛz]

    a (andare ~...)

    в

    [w]

    di (parlare ~…)

    про

    [pro]

    prima di …

    перед

    [′pɛrɛd]

    di fronte a …

    перед

    [′pɛrɛd]

    sotto (avv)

    під

    [pid]

    sopra (al di ~)

    над

    [nɑd]

    su (sul tavolo, ecc.)

    над

    [nɑd]

    da, di (via da …, fuori di …)

    з

    [z]

    di (fatto ~ cartone)

    з

    [z]

    fra (~ dieci minuti)

    за

    [zɑ]

    attraverso (dall'altra parte)

    через

    [′ʧɛrɛz]

    17. Parole grammaticali. Avverbi. Parte 1

    Dove?

    Де?

    [dɛ]

    qui (in questo luogo)

    тут

    [tut]

    lì (in quel luogo)

    там

    [tɑm]

    da qualche parte (essere ~)

    десь

    [dɛsʲ]

    da nessuna parte

    ніде

    [ni′dɛ]

    vicino a …

    біля

    [′biʎɑ]

    vicino alla finestra

    біля вікна

    [′biʎɑ wik′nɑ]

    Dove?

    Куди?

    [ku′dı]

    qui (vieni ~)

    сюди

    [sy′dı]

    ci (~ vado stasera)

    туди

    [tu′dı]

    da qui

    звідси

    [′zwidsı]

    da lì

    звідти

    [′zwidtı]

    vicino, accanto (avv)

    близько

    [′blızʲko]

    lontano (avv)

    далеко

    [dɑ′lɛko]

    vicino (~ a Parigi)

    біля

    [′biʎɑ]

    vicino (qui ~)

    поряд

    [′pɔrʲɑd]

    non lontano

    недалеко

    [nɛdɑ′lɛko]

    sinistro (agg)

    лівий

    [′liwıj]

    a sinistra (rimanere ~)

    зліва

    [′zliwɑ]

    a sinistra (girare ~)

    ліворуч

    [li′wɔruʧ]

    destro (agg)

    правий

    [′prɑwıj]

    a destra (rimanere ~)

    справа

    [′sprɑwɑ]

    a destra (girare ~)

    праворуч

    [prɑ′wɔruʧ]

    davanti

    спереду

    [′spɛrɛdu]

    anteriore (agg)

    передній

    [pɛ′rɛdnij]

    avanti

    уперед

    [upɛ′rɛd]

    dietro (avv)

    позаду

    [po′zɑdu]

    da dietro

    ззаду

    [′zzɑdu]

    indietro

    назад

    [nɑ′zɑd]

    mezzo (m), centro (m)

    середина (f)

    [sɛ′rɛdınɑ]

    in mezzo, al centro

    посередині

    [posɛ′rɛdıni]

    di fianco

    збоку

    [′zbɔku]

    dappertutto

    скрізь

    [skrizʲ]

    attorno

    навколо

    [nɑw′kɔlo]

    da dentro

    зсередини

    [zsɛ′rɛdını]

    da qualche parte (andare ~)

    кудись

    [ku′dısʲ]

    dritto (direttamente)

    напрямки

    [nɑprʲɑm′kı]

    indietro

    назад

    [nɑ′zɑd]

    da qualsiasi parte

    звідки-небудь

    [′zwidkı ′nɛbudʲ]

    da qualche posto (veniamo ~)

    звідкись

    [′zwidkısʲ]

    in primo luogo

    по-перше

    [po ′pɛrʃɛ]

    in secondo luogo

    по-друге

    [po ′druɣɛ]

    in terzo luogo

    по-третє

    [po ′trɛtɛ]

    all'improvviso

    раптом

    [′rɑptom]

    all'inizio

    спочатку

    [spo′ʧɑtku]

    per la prima volta

    уперше

    [u′pɛrʃɛ]

    molto tempo prima di…

    задовго до …

    [zɑ′dɔwɣo do]

    di nuovo

    заново

    [′zɑnowo]

    per sempre

    назовсім

    [nɑ′zɔwsim]

    mai

    ніколи

    [ni′kɔlı]

    ancora

    знову

    [′znɔwu]

    adesso

    тепер

    [tɛ′pɛr]

    spesso (avv)

    часто

    [′ʧɑsto]

    allora

    тоді

    [to′di]

    urgentemente

    терміново

    [tɛrmi′nɔwo]

    di solito

    звичайно

    [zwı′ʧɑjno]

    a proposito, …

    до речі

    [do ′rɛʧi]

    è possibile

    можливо

    [moʒ′lıwo]

    probabilmente

    мабуть

    [mɑ′butʲ]

    forse

    може бути

    [′mɔʒɛ ′butı]

    inoltre …

    крім того, …

    [krim ′tɔɣo]

    ecco perché …

    тому

    [to′mu]

    nonostante (~ tutto)

    незважаючи на …

    [nɛzwɑ′ʒɑjuʧı nɑ]

    grazie a …

    завдяки …

    [zɑwdʲɑ′kı]

    che cosa (pron)

    що

    [ɕo]

    che (cong)

    що

    [ɕo]

    qualcosa (qualsiasi cosa)

    щось

    [ɕosʲ]

    qualcosa (le serve ~?)

    що-небудь

    [ɕo ′nɛbudʲ]

    niente

    нічого

    [ni′ʧɔɣo]

    chi (pron)

    хто

    [hto]

    qualcuno (annuire a ~)

    хтось

    [htosʲ]

    qualcuno (dipendere da ~)

    хто-небудь

    [hto ′nɛbudʲ]

    nessuno

    ніхто

    [nih′tɔ]

    da nessuna parte

    нікуди

    [′nikudı]

    di nessuno

    нічий

    [ni′ʧıj]

    di qualcuno

    чий-небудь

    [ʧıj ′nɛbudʲ]

    così (era ~ arrabbiato)

    так

    [tɑk]

    anche (penso ~ a …)

    також

    [tɑ′kɔʒ]

    anche, pure

    також

    [tɑ′kɔʒ]

    18. Parole grammaticali. Avverbi. Parte 2

    Perché?

    Чому?

    [ʧo′mu]

    per qualche ragione

    чомусь

    [ʧo′musʲ]

    perché …

    тому, що …

    [to′mu ɕo]

    per qualche motivo

    навіщось

    [nɑ′wiɕosʲ]

    e (cong)

    і

    [i]

    o (sì ~ no?)

    або

    [ɑ′bɔ]

    ma (però)

    але

    [ɑ′lɛ]

    per (~ me)

    для

    [dʎɑ]

    troppo

    занадто

    [zɑ′nɑdto]

    solo (avv)

    тільки

    [′tiʎkı]

    esattamente

    точно

    [′tɔʧno]

    circa (~ 10 dollari)

    приблизно

    [prıb′lızno]

    approssimativamente

    приблизно

    [prıb′lızno]

    approssimativo (agg)

    приблизний

    [prıb′lıznıj]

    quasi

    майже

    [′mɑjʒɛ]

    resto

    решта (f)

    [′rɛʃtɑ]

    ogni (agg)

    кожен

    [′kɔʒɛn]

    qualsiasi (agg)

    будь-який

    [budʲ jɑ′kıj]

    molti, molto

    багато

    [bɑ′ɣɑto]

    molta gente

    багато хто

    [bɑ′ɣɑto hto]

    tutto, tutti

    всі

    [wsi]

    in cambio di …

    в обмін на …

    [w ′ɔbmin nɑ]

    in cambio

    натомість

    [nɑ′tɔmistʲ]

    a mano (fatto ~)

    вручну

    [wruʧ′nu]

    poco probabile

    навряд чи

    [nɑw′rʲɑd ʧı]

    probabilmente

    мабуть

    [mɑ′butʲ]

    apposta

    навмисно

    [nɑw′mısno]

    per caso

    випадково

    [wıpɑd′kɔwo]

    molto (avv)

    дуже

    [′duʒɛ]

    per esempio

    наприклад

    [nɑp′rıklɑd]

    fra (~ due)

    між

    [miʒ]

    fra (~ più di due)

    серед

    [′sɛrɛd]

    tanto (quantità)

    стільки

    [′stiʎkı]

    soprattutto

    особливо

    [osob′lıwo]

    CONCETTI DI BASE. PARTE 2

    19. Giorni della settimana

    lunedì (m)

    понеділок (m)

    [ponɛ′dilok]

    martedì (m)

    вівторок (m)

    [wiw′tɔrok]

    mercoledì (m)

    середа (f)

    [sɛrɛ′dɑ]

    giovedì (m)

    четвер (m)

    [ʧɛt′wɛr]

    venerdì (m)

    п'ятниця (f)

    [′pʰjɑtnıʦʲɑ]

    sabato (m)

    субота (f)

    [su′bɔtɑ]

    domenica (f)

    неділя (f)

    [nɛ′diʎɑ]

    oggi (avv)

    сьогодні

    [sɜ′ɣɔdni]

    domani

    завтра

    [′zɑwtrɑ]

    dopo domani

    післязавтра

    [pisʎɑ′zɑwtrɑ]

    ieri (avv)

    вчора

    [′wʧɔrɑ]

    l'altro ieri

    позавчора

    [pozɑw′ʧɔrɑ]

    giorno (m)

    день (m)

    [dɛɲ]

    giorno (m) lavorativo

    робочий день (m)

    [ro′bɔʧıj dɛɲ]

    giorno (m) festivo

    святковий день (m)

    [swʲɑt′kɔwıj dɛɲ]

    giorno (m) di riposo

    вихідний день (m)

    [wıhid′nıj dɛɲ]

    fine (m) settimana

    вихідні (pl)

    [wıhid′ni]

    tutto il giorno

    весь день

    [wɛsʲ dɛɲ]

    Ti è piaciuta l'anteprima?
    Pagina 1 di 1